МІНОТАВРИ

Розкошелюбні мінотаври,
Тавриди приспані сини.
З Міноса дзвони і литаври,
у нас печальний травостій весни.

Є понадмірність без причини,
природність без смаку

і дощ.

Самотні діви і мужчини,
приреченість відкритих площ.

Словам запалася свідомість,
у нетрях мріються вогні,
нема куплетів, а натомість —
рик Мінотавра з глибини.

***