Ігор Павлюк
“ЧОЛОВІЧЕ ВОРОЖІННЯ” (2001)
“Малинова туга пшеничних полів…”
“Летіти вміли. Не вміли впасти.…”
“З тих пір, як навчився писати кров'ю…”
“Зорі падали так, як в могилу монети і люде.…”
“Стріляли...Племена ростуть у світ війною…”
“Попробуйте цей вірш…”
“По лезу ножа…”
“Засвітилась мені юним Місяцем…”
“Вдома. Літній бузковий вечір.…”
“Кипить цей холодний, неніжний…”
“А зранку сипав сніг й домучувала совість…”
“Промінь Місяця ловить, як лінза,…”
“Важкий політ двадцятого століття…”
“Іду собі. Як п'яні між свічками…”
“То плював на ріку, то тягнув…”
Осяяння
“Бруківка покрита камінням…”
“Берег як берег. Вода як вода…”
“Шлях Молочний — мов тріщина…”
“Сивина і тривога, й бажання прожити менше…”
“Коли переможені кращі жінки планети…”
РЕГЕНТКА (драматизована поема)
Корінний триптих
“Росте печаль — як свічка на колінах…”
“Ну принесе хтось пластмасові квіти…”
“Коли сивіють золотом ліси…”
“Сиджу собі…”
“Дорога. Поле. Вітер і слова —…”
“Неосінь. Шампанське. Собачий гавкіт…”
“Пахне воском і хлібом зелена стара земля…”
“Кінець століття — завжди пізня осінь…”
“Осінь. Є що втрачати…”
“Багато часу. Як у пастуха…”
“Тисне "жись". Дурні, як серце, люде…”
“Писати вірші гусячим пером…”
Читаючи Петра Сороку
“Що вже нам питати: хто ми? де ми?…”
“Зорями лікуй мене і морем…”
“Вирвуся. Здивуюся. Здригнуся…”
“Час різьбиться в кістки мої…”
“Вже на цій планеті, як в тюрмі…”
“На вікні замерзлі краплі…”
“Океан. Нью-Йорк. Свобода хвора…”
“Відмовляюсь від усіх ролей…”
БУТ (драматизована поема)
“Тихо. Чути дихання калини…”
“Зреклися слів і зорі, й полини…”
“Стояв зажурений…”
“Опалий лист лягає горілиць…”
“Все сказано…”
“Останнє листя падає на слід.…”
“Погано скінчилась казка…”
“Був без грошей. Така його свобода…”
Триптих
“І просто було — немов без душі…”
Під вишнею
“Поети не вірять людству…”
В нашій хаті
Зимовий ліс
“Ця пісня з'явилась сама собою…”
“У чужих дзеркалах відбивається наше небо…”
Станси
Осінь
“І плюси, і хрести, й віковічна межа між ними…”
“Для цієї печалі в природі немає бронзи.…”
“Люди люблять мене…”
“Я мав твій хліб і пив твоє вино…”
ГОЛОД і ЛЮБОВ (драматизована поема)
Раб
Із літопису
“…Ота безкрайня мертва далечінь…”
Лист до старшого друга
“Чорна чайка скрикнула “киги!”…”
“Майбутнє — на рівні сина…”
Лірник
“Над вікном щербатий місяць плаче…”
“Чи то старість душі, а чи, може, то старість світу?…”
“Стоїмо на землі, в тій вині винуваті…”
“…Я не високо взяв…”
“Над степом козацьким летять хрести…”
“Танок зорі холодними руками…”
“Коні в масках. Пустота…”
ДЕСЯТА ПЛАНЕТА (Уривки-монологи з драматизованої поеми)
Смерть золотого міту