Галина ПАЛАМАРЧУК
* * *
Небеса опівнічні над нами колишуться.
я в обіймах твоїх під ранок жива лиш .
Ти замордовуєш мене своєю пристрастю,
А своєю ніжністю — відливаєш.
Небеса опівнічні парадоксів повні,
Не старайся узгодити їх, не старайся.
Ти знаєш, милий, секрети гріховні,
А я знаю, милий, насолоди райські…
***
|