Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

Козирочками, Господи,
Ти обсадив мій шлях,
та скропив його маком,
та зсукав цикорію свічі.
Коли я легковажна
й легкотіла там влітку йшла.
він так синьо й щасливо
дивився мені у вічі.
Потім все одцвіло.
Шлях мій листя
встелило сухе.
Це Ти, Боже, дерева
задмухав, як свічечку к ночі.
А щоб щось не злякало
мене незнайоме й лихе,
то цикорій, чи небо,
чи хто мене дивиться в очі?

***