Іда Островська
ПАМ'ЯТІ СТАНІСЛАВА ТЕЛЬНЮКА
Моя душа вмістить великий зал,
Музей кімнату із його портретом,
І гурт учителів, який співав,
Невидимо поєднаний з Поетом.
Дзвеніли голоси дітей, лунали,
Неначе студію ізнову розпочали…
А час збігав невпинно, тихоплинно,
І він, поет, продовжувавсь в дитині.
***
Джерело: Україна-Ізраїль. ВІСНИК
|