Олександр Олесь

***

Постій — не йди! Нащо питати,
Чи можу стати я твоїм…
Синіє ніч, і ночі шати
Горять в розводі золотім.

Постій: душа моя розквітла,
Як пташка, крилами тремтить,
А ніч пливе на хвилях світла,
І день назустріч їй летить.

Постій! Нап'юся — надивлюся…
Навіщо згадувать когось…
Сьогодні я тобі молюся,
А завтра ще не зайнялось!

***

Джерело: друковане видання.