***

Копав, копав криниченьку
Неділеньку-дві…
Любив козак дівчиноньку
Людям – не собі!

Ой жаль, жаль
Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль
Мені буде –
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди –
Моя не буде!
Ой жаль, жаль.

А вже тая криниченька
Замулилася.
А вже тая дівчинонька
Засмутилася.

Ой жаль, жаль
Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль
Мені буде –
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди –
Моя не буде!
Ой жаль, жаль.

А вже з тої криниченьки
Орли воду п’ють…
А вже мою дівчиноньку
До шлюбу ведуть.

Ой жаль, жаль
Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль
Мені буде –
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди –
Моя не буде!
Ой жаль, жаль.

Один веде за рученьку,
Другий – за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче –
Любив та не взяв.

Ой жаль, жаль
Не помалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив дівчиноньку змалу,
Любив, та й не взяв.
Ой жаль, жаль
Мені буде –
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди –
Моя не буде!
Ой жаль, жаль.

***

Джерело: http://www.dek.dp.ua/ukr/index.html.