НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ
(ЧИ УТОПІЯ?)

1.

Це —
не друге пришестя Христа,
Заспокойте, будь ласка, дух.
Ця подія
відносно проста:
Зводиться український дух.

І вже йому тісно
в одних
грудях.
Він розливається
бурним потоком,
Бачу,
очі засяяли
в людях.
Руки здригнулися
спільним током.

І закрутились
речі в роботі.
Наш інтелект —
океаном.
Ми
постаємо
в рясному поті
Понад відродженим ланом.

2.

Бачу,
комбайни “Лан”
Снідати
вийшли
в поле.
Наш степовий Магелан
Світові
косить
поли.

Бачу
за покривом діб
Картину світлу:
Наш
український хліб
В кожній
родині світу.

Села закинуті —
будуть city.
Щоб заробить
мільйонів п’ять,
З Нью-Йорку
хлопці ситі
В наше село летять.

З кожного “сімки” навару
Матимемо процент,
Наша земля
незабаром —
Фінансовий центр.

Гривня
росте і росте.
Долар
віддав корону.
Їдуть країни в наш степ
Взяти кредитів грона.

Перш
ніж зробити крок,
Дивляться в нашу ложу.
Щоб не спустився курок,
Хоче
з нас
кожен.

Дорослому
буде робота,
За місячну власну зарплату
Зможе купити
не боти —
Машину,
комп’ютер,
хату.

Досить склепано відер,
І плугів,
і мечей.
Наша земля —
лідер
Наукомістких речей.

Експорт буде
з машин різних,
А не з прокатів-руд.
Наші вчені
здолають грізний
Радіаційний бруд.

І з Дніпра
питимемо воду,
Зачерпнувши долонями.
Кожній жінці —
матері вроду:
Квітнуть
синами-донями.

Дітям —
цікаве дитинство,
Старим —
забезпечені дні.
Злидні,
безсилля,
злочинство —
Лежать
на історії дні.

3.

Наша суть —
у єдиному русі.
Можемо
першими стать на Землі
В час,
коли об’єднаємось, друзі,
Й зрозуміємо:
не малі!

— Можемо! —
каже Дніпро.
— Можемо! —
кажуть гори.
— Можемо! —
каже кров.
— Зможемо! —
скажемо хором.

***