Валерій КОРНЄЄВ

РОМАНС

З Андрія Вознесенського

Поїзд. Шлях проліг зимою.
Спекло йому все лице
Та й жіночою жагою
Рук розпечене кільце.

і обручку ту щовечір
Все вона на стіл кладе.
Задрижить лише колечко,
Наче поїзд досі йде.

***