Віктор КОРДУН

КОЛИ РЕЧІ РОЗКРИВАЮТЬСЯ

Коли речі раптом
розкриваються в себе
на всю свою незглибимість
я заплющую очі
і притискаю до тіла руки —
я надсилком здержуюся
щоб лишитися цілим

А вони —
лише безпорадні дзеркала
поставлені одне проти одного
що самі розкриваючись
входять одне в інше
і раняться

Ці речі
які саморозкриваються
колись вони захоплять мене
зненацька

* * *
Подано за книгою "Сонцестояння", Київ 1992.