* * *

Пилюка із довгого шляху на тілі, як грим,
I сонце, покрите емаллю, гладеньке і чорне.
Затемнення. Глум пережитостей. Звуки валторни,
Як жінка, в яку нетерпляче закоханий мім.

Як підліток-принц в шатах кольору ранку вповні.
Любов-коломбіна вдивляється в липи, як в лиця.
Завихрення квітів. Затемнення сонця. Лисиця
Печаль куртуазну вишіптує стиха мені.

I похапцем хтось розгортає шапіто старе,
В'язке, мов в'язниця, — й, оговтавшись, лисів полює.
Я тричі по три намалюю тебе, намалюю,
Як зморшку при оці, яка непомічена вмре.

***