* * *

На чорних крилах чорних якорів,
Тривимірно і майже невловимо
Написані слова й сліди морів,

I навіть чорний профіль херувима —
Iз дна, яке набачилось голів
Вже на межі зникомого. Незримо,

Бо навіть знак землі і знак снігів,
Й сатир у ніші — і рука, і рима,
Що нас погнала в світ без берегів,

Сізіфів труд — торкатися плечима
До дна, яке набачилось голів.

***