Ольга ГОРОДЕЦЬКА
* * *
Міст знає про буття цивілізацій
й тремтить від доторків людських,
бо прагне в них дізнатись
про виміри своєї повноти.
Поєднаний із поглядом ріки,
що кожну мить оновлена у течі,
він відає про крок Предтечі,
бо, певно, ті предтечі —
ми,
далеко за межею існування…
Міст сповнений рікою
у єднанні
з тремтіннями хитань людських,
і в них —
мерехкотить вода…
Прислухайся: то є твоя дорога
Хода
Оновленого
Бога…
***
Джерело: Костянтин Чекотун.
|