Ольга ГОРОДЕЦЬКА

* * *

Щось приходить невчасно,
Запізнюючись у історію долі,
І йде
По викривлених колах,
не здійснюючись у часі…
хтось приходить невчасно
і йде,
опалений “зрадою”,
ображений вадами почуттів,
грюкає за спиною дверима…
хтось виловлює з днів
провини,
щоб довести, що все —
лише збіг обставин…
хтось кладе під заставу
серце
і кудись вируша…
тільки все це —
нікому не треба,
коли під могутнім небом
просто гине
душа…

***

Джерело: Костянтин Чекотун.