Людмила ГНАТЮК

* * *

Засумував порожній пляж…
Дощами місто оповите…
Який осінній цей пейзаж!..
А має буть ще трохи літа…

Раптово засмутився сад
Від згадки про щорічне мито…
О передчасний листопад!..
А має буть ще трохи літа…

Звучить останніх кілька днів
Акорд серпневої сюїти…
Осіння жінка у вікні…
А має буть ще трохи літа…

* * *

Джерело: Л. Гнатюк. “Незбагненна печаль” -К., В-во ім. О.Теліги, 1998.