Людмила ГНАТЮК

* * *

Ви наділи імпортну краватку.
Ви мені купили шоколадку.
Запропонували променад…
Шоколадку я умить зжувала,
А краватка мене дратувала.
І тому останнє — це навряд.

Ви у очі не дивились зовсім.
Ви краватку смикнули невдовзі —
Ви були розгнівані без меж…
Не не хочу Вас я, ну не хочу!..
А от шоколадки їм охоче.
Вибачатися не хочу теж.

* * *

Джерело: Л. Гнатюк. “Незбагненна печаль” -К., В-во ім. О.Теліги, 1998.