Людмила ГНАТЮК

* * *

Ми прагли Европейської Держави…
А що отримали?..

 О Боже правий!

Ну хто з нас міг, хоча б у гадці,
Що зовсім знахабніють можновладці?!

Який патріотизм був на порозі!
А дивіденди в кого?..

   В мафіозі!..

Плюють вони на мову і на неньку,
Обожнюючи лиш свою кишеньку…

А ми — інтелігентики наївні —
В захопленні очікували гривні,

І на тобі: лишились голі й босі,
При ваучері і при власнім носі!..

Отямились? А що тепер робити?..
Не та держава…

Правди ніде діти!..

* * *

Джерело: Л. Гнатюк. “Незбагненна печаль” -К., В-во ім. О.Теліги, 1998.