Олег ГЕРМАН

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ПІСНЯ

Місто любові й весни.
Дочки твої і сини
завше тебе пам’ятають,
де б не бували вони.

В барвах осінніх алей,
в сяйві коханих очей,
в дзвоні минулої слави
щиро вітаєш гостей.

Озера погляд блакитний
замок, як страж непохитний,
карби борні, тінь у вікні, —
все отут знане мені.

В час, як весело і гірко,
галицьку чую говірку.
Крізь суєту, даль і сльоту
пісню пригадую ту…

***