Василь Герасим'юк
* * *
Дома прокинувся. Сніг.
Вівці озвалися сиві.
В сяйві стоїш, як у зливі.
Хто тобі допоміг?
Може, те джерельце на млаці,
що скочило із ночі у вічі:
“Де ти си покалічив?”
Може, та дідівська літавиця,
яка нас давно вже не кличе.
Може, та, із верхів недальніх
олениця Костричі,
яка нам принесла сніг.
* * *
|