Василь Герасим'юк

* * *

Стара гуцулка закурила,
і люлька файка задиміла,
липневий дощ упав,
і трави, що до ранку впали,
з дощем запахли-застогнали…
П'янка петрівка трав!

В легкім, блідім димку безпечнім
копиці скидав я над вечір.
Сіна мої, сіна!..
Бесаги їй завдав на плечі
і в довгім погляді старечім
розвіявсь, як мана.

* * *