Василь Герасим'юк
* * *
Раптом світ в зіницях затремтів так, немовби я заледь не скоїв смерть комусь.
Я руки опустив.
Я відходжу від злоби страшної.
Я притишив кров, притишив крок і шепочу, смерть загнавши в груди:
так не буде, як сказав Пророк. Так, як нам написано, не буде!