Василь Герасим'юк

* * *

Мав би я чорне лице

   до тебе іти.

Мав би я чорне лице

   тебе обминати.

Мав би я чорні уста

сказати: прости.

Мав би я чорні слова

   не зради, а страти.

Музика, що ридає,

   засне у сльозах.

Музика, що ридає,

   інакше не може.

Як у космацькій корчмі,

  сидять при ножах

Наші роки в душі

 і б'ють слово боже.

Мав би я чорний день…

  Та пізно вночі

Я воскресав не раз.

Я знову воскресну.

Тиша свята.

  Ти сидиш при свічі,

тулячи до грудей

 твар безсловесну.

* * *