Василь Герасим'юк

* * *

Я в тебе запитав

дорогу до зірок.

Я не картав себе

за цей небесний порух.

Бо скоро буде мла,

   бо скоро буде змрок.

А потім буде ніч,

а потім буде морок.

Ти надійшла мені.

  Настала ти мені

на весь мій білий світ,

на темний мегаполіс,

щоб я промчав цю ніч,

як месник на коні, –

на голос твій, на зойк,

на голос твій,

                  на голос.

* * *