Тарас ФЕДЮК

* * *

Я не знаю,
                  що сказати.
Може, буде інший раз.
Обраних — не обирати,
убивати
              скаче час.

Коник б'є копитцем глину,
три хрести — такий алюр.
І крило — мов куля в спину.
Три хрести. Церковний мур.

А якщо впаде на краще,
що й казати — не кажи.
Антологія пропащих —
апологія. Режим.

Наче сіть сплітає казку
і хрипоче букви злі
від Палажки
                     до Поразки
і до чорної землі.

***
за публікацією в журналі "Сучасність" 6 червня 2000.