“ЗУХВАЛА ТУГА” (1997)

(присвяти)
Передмова. Обраний любов’ю самоти (Тамара Севернюк)
Автопортрет
Сопілка
Не тому…
“Розмова в черзі — дзеркало життя…”
“Я бачив те, що їм було в iмлi…”
“Стояли в тiнi, похилившись, хрести…”
“I не додати ані слова…”
Вночі, або Відчуття згущення повітря
Міра
“Я намагаюсь упізнати…”
“…I складено в польоті крила-руки…”
“Коли життя — суцільний суїцид…”
“Знайшов? Жадане?! А відчув — нулі…”
Ангармонія
“Утома від мiжрадiсних новин…”
Самота
“Останні дні Осінньої Сльози…”
“Ні, не хвилює… Все мовчить, мовчить…”
“Я перетворююсь на птаха…”
На вітрах
Зв’язок
“Я не хотів дивитись у Провал…”
“Кольчуга двох нещадних королів…”
Пейзаж
Чомусь…
“Камо грядешi? — трави шелестять…”
“У заспокоєність вогню…”
“На чотири рядки цілий світ поділю…”
“Я втомився схилятись над трупами…”
“Я сміюсь вам у вiчi, кати…”
“Вогонь чи крига, небо чи земля…”
Диптих
“Демон Розлуки…”
“Пожбурив час гіллякою в кущі…”
“Клубами хмари відчуття…”
“Зірка лукаво у скло зазирає…”
“Старої пісні тихі звуки…”
“Каміння, каміння, каміння…”
“Мене прив’язано до неба…”
“Вчорашнім днем підписую печаль…”
І тільки світ…
Пусти його…
“Ніжність троянди пелюстками стала…”
“Падолист. Днів оголені соти…”
“Очима, повними смутку…”
“Я знову зазираю в інший стан…”
“Скажи чому торкаючись паперу…”
“Чужі думки…”
“Так просто інакше злетіти…”
“Як нудно жебрати життя…”
Діалог
Скалки
Стезя
Абсолюк
“Зникає день, всихає дощ…”