* * *

перед сном миєш руки
на яких залишився день
із поручнями метро
із спітнілими телефонними слухавками
крізь які ти дихав нею
докоряв
лаяв
пестив
наказував прийти у завтра
в принадній сукні
із піднесеним пасхальним настроєм

без таблеток
без розсудності

з очима-коридорами
де плачуть янголи
над мертвими чоловіками

1998