* * *

Минеш і ти. Мов тихий рік — минеш.
Так безпричинно в смерку гаснуть свічі.
Там кануть душі втомлені, одвічні,
що бачать шлях до потаємних меж.

А потім сни в кімнатах без годин.
Книжки, роки… В буттєвій круговерті
прозріння прошепоче: ми заперті
у самості невидимих шпарин.

1997