ЗАМІСТЬ ПРОХАННЯ

легковажна
у глупу ніч падають люди
ти спокійно зважуєш на терезах
бурхливе море з сімейною світлиною

легковажна
адресуєш листа тривозі
сподіваючись що відповідь прилине
на золотому коні

над твоєю медитацією знущається
маленький і ніжний вандальчик
біда в тому що рядки тверезі
біда в тому що не хочеш бачити
як падають люди

легковажна
за ними потрібно спостерігати
раціональними очима

скинь із себе шкіру
стань їм сестрою

1995