Олекса ЮР
*
BLUESнірство… Горить молоко на задимлених кухнях,
вдихаєш отруйну смолу — і ідеш одягатись.
У Вічності очі бездонні, від слізок розпухлі,
ця дівчинка просто останньою буде сміятись.
Гаряча горілка. П`ятнадцять хвилин по пожежі.
Ті троє чомусь посиніли… Ридають гітари…
Вона засміється — у мокрій від слізок одежі.
Вони проміняли ЇЇ на три пляхи водяри.
BLUESнірство… Її прив`яжи до стовпа з янголятком,
лиши своє серце смішити народ на Майдані.
Кохання? Ця нежить пройде. Те плаксиве дівчатко
вкрадуть дворові музиканти. А може — цигани.
BLUESнірство… Хай рюмсає Вічність! Померти — найважче.
Їй нас доведеться терпіти, зганяти до нір ство-
ривши умови для того, щоб швидше і краще
з голів вибивати бажання чинити BLUESнірство.
***
© Олекса Юр. Всі права застережені.