* * *
Розпечений камінчик сонця
Летить на голову Сократа,
А той не пробує сховатись,
А намагається
Назвати.
За півхвилини до загину,
Коли у роті – смак цикути,
Коли вдається щось збагнути
В розпеченім промінні сонця.
І то – найвище одкровення,
Але вже нікому відкрити,
Бо навалилося на горло
Розпечене коліно Сонця.
***
© Вікторія Климентовська. Всі права застережені.