* * *
Наївна віра і сліпа надія,
Та ще любов з пораненим крилом.
Як може наша трійця протидіять
Шаленим ратям сумнівів зі злом.
Вони вже тут!
Зімнуть тебе, зламають,
Рівненький шлях
Закрутять в сто вузлів.
Нема рятунку, захисту немає,
Окрім кількох
Не вельми вдалих слів.
Але поглянь:
Бузково-світанкові
Ці сутінки,
Ці сумніви
Вляглись
До ніг надії, віри і любові,
До світла,
Котре з’явиться колись.
01 – 07.12.95
© Вікторія Климентовська. Всі права застережені.