ЧАЙКОВСЬКИЙ
мій ангел злетів
позичивши крила у мене
лишилося пиво невипите
двері невибиті
лупа на раменах
лишилася постіль неприбрана
на вулиці клясика чаю
де слід вже прочах
як питання в очах
чом я не кінчаю
мій ангел злетів
і я не довідаюсь більше
про те як велося
у лос-анжелoсі
ані про інше
лишилося пір’я від подушки
що снігом летить пелехатим
і подзвін вночі —
хоч плач хоч кричи —
від неба до хати
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.