УТОПІЯ
бронзовий леніне бронзовий леніне
ось і закінчивсь цей грізний міленіюм
ну і століття і жовтень пекельний
пиво й цигарки у нашій котельні
скільки часу утекло поміж пальців
руки у тебе все не опускаються
кинутись би крізь недуги і війни
просто в твої золотушні обійми
бронзу здираючи горла б дістатися
небожем другом дитям прикидатися
нерв відшукати і живчик намацати
і пом’янути червоним сімнадцятий
бронзовий леніне бронзовий леніне
тут ні до чого вже мабуть міленіюм
скорше реланіюм валіюм опіюм
метазепам під ранкову утопію
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.