У.3.
буряки край межі некопані
комсомольці ще нерозстріляні
ходять берегом юної лопані
на воді пишуть долю вилами
язиком вівчарки безжальної
запашком душогубки зеленої
висне молодість над скрижалями
понад грудами вербами й кленами
і маліє у мисці порція
і в обличчя натомість тицяють
кожну літеру писану хлопцями
кожну кулю стріляну німцями
може годі воду батожити
комсомольців стріляти-вішати
через третього п’ятого кожного
попід кленами вербами й вишнями
буряки край межі некопані
і летять листи недописані
як вужі з-під вид понад лопанню
ще й над одером бугом і віслою
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.