ГЕРАКЛІТ
скільки поетів стільки довкруж моногамій
всертися можна з такого святенництва мамо
навіть господь як дейкують човгав відверто ногами
але цього для реліґії серця замало
що прорвалось у фонетику мовою і залишилось:
чи філософія чи поетичне мовчання
навіть скавчання розміняне шило на мило
але й цього не задосить для серця звичайно
серце — лиш м’яз зобов’язаний кардіоґрамі
картезіянською стрічкою душу вплітає
в тему щезання хоч нею сьогодні заграли
але й цього в анатомії щастя немає
отже виходить не так за моїм катехизмом
тут небуття виозначує з ким мені спати
серця хлібину хто вкрає — ляля чи патер
але цього не покласти на батьківську призьбу
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.