ПІД БРАМОЮ ДНЯ
У морозний четвер
(у мороз не ходи)
десь процокало рівно як
шість
годин.
Десь прогупало тихо.
Не хочеш — мовчи,
як злидар-вартовий,
як коханець
нічий.
І безбарвні вогні
срібний ранок вмикав
і ходив,
і ходив од вікна
до вікна.
01. 1988.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.