НА МІСЦІ
Всі пішли, і дуже тихо
в шкаралупці трудодня.
Чуть, як зернятко горіха
за стіною хтосб підняв.
Прислухається, як гучно
кров у чорних жилах бє,
як безладно тиша мучить
бідне серце моє.
Та 0 рипить. І хтось крокує,
не подумає: “Чорт з ним!”
І тоді я відкоркую
пляшку ділових чорнил.
11. 1987.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.