БОРЯ ҐЕН
Абориґен живе крізь ніч,
крізь день і крізь любов,
впівока дивиться на сніг,
сідаючи в пісок;
(він бачить через три квартали,
він чує за п’ятнадцять діб,
живе під тиском ґімалаїв,
похмілля, клопоту й нудьги);
абориґен гукне крізь дріт
прозорих наших тіл —
на тім кінці його почують,
пошлють до біса;
(він любить через три на п’яте,
він має п’ять по десять літ,
пливе по вулиці, мов катер,
катар у нього і бронхіт);
абориґен живе між нас,
позаду й поблизу,
у нього запах овочевий,
і серце гривна за кіло;
(він здохне не сьогодні завтра,
він потім виживе ізнов,
тече його невпинна мантра,
“за жисть”, звичайно, й за любов).
3.07.97.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.