ОБРАЗ…
з листа паперу постала людина…
виплакала текучу красу…
жива…
тихо вийшла крізь стіну…
бо не знайшла ані дверей…
ані дірок у стрісі…
позаду несамовито біг лист…
накривав з головою…
пищав у вухо…
мружив очі…
показував рани…
гнався за привидом з посохлого саду…
це невтомне наслідування…
скидалось на благання…
пробачити всю ідеальність…
пробачити приреченість…
чим завинив підвальний майстер…
що надто живою виявилася…
божественна людина-ідол…
як тепер зарадити цьому…
хто зможе зупинити переможця…
який вивчає…
струни крадених сухожиль…
як віддерти життя від істоти…
нутрощі якої…
воно так турботливо полоще…
а згодом постать шукала листа…
складала каяття…
за власну нечуттєвість…
та вже не повернулась до статичности…
досі десь блукає…
непереможна…
вугіллям посічена…
а вона ж була така наївна…
на тому листі паперу…
***
© Галина Гевків. Всі права застережені.