* * *
шумітиме вода…
небо прийме в обійми…
в пекельні обійми жаданої свободи…
та небо не втримає…
важке земне тіло впаде на асфальт
і на ньому залишаться брудні сліди
безлічі людиноподобів…
небо буде пусте…
стальне… і розчароване…
покинуте… і обморожене…
вони його не помітять…
так і залишиться тліти невпізнаним
у холодному паралелепіпеді…
***
© Галина Гевків. Всі права застережені.