ВЕЛИКДЕНЬ
Вишневий цвіт, мов біле конфетті,
ослу у ніздрі тихо опадає,
лоскоче ступні блідістю слідів.
Стрибає звір невбитий в голові,
несе на дно облуплені решітки,
нам віру забавляє у святе.
Ходім дивитись на імпрезу дня,
палити глоду кущ, збирати цвяхи,
з собою взяти у далеку путь
вина і хліба, палку і канчук,
у все нове вмочити чорний палець
і швидко облизати крадькома.
Гарячий віск випалює слова
на майже круглих і невічних формах,
і знаками лягає свіжа кров.
Врочистий спів вертає в небеса,
спасенні ми клякаємо в молитвах,
і вже на рушниках Христос Воскрес.
***
© Галина Гевків. Всі права застережені.