СЕР
До кіоску‚ де склотару
Можна здать за копійки‚
Пре якийсь сірома торбу‚
У якій дзвенять пляшки.
На стільці приймальник: пика‚
Шия‚ а на ній ланцюг.
— Отуди складай‚ — киває
— Носить всяких волоцюг…
Та дивись не переплутай!
Потихеньку‚ не горить.
Сіромаха ставить торбу.
Затинається й тремтить.
Певно з доброго похмілля:
— Пиво… пиво… це сюди;
„Руська” — це у інший ящик‚–
Не накликать би біди!
— Ві… ві… віскі. Боже милий!
Сіромаха аж закляк.
— А скажіть мені; з-під віскі
Пляшку приймете‚ чи як?
Молодик жує жувачку
( Як йому набридло все! )
— Ні‚ нема під віскі тари.
Прошу вибачення‚ сер!
Травень 2003
© Олексій Ганзенко. Всі права застережені.