СПРОБА МЕДИТАЦІЇ
Приходили по ночі
як відбілені стіни дерев
на ветхім узвозі.
Скидали і мили душі
відшкрептуючи леп сновидінь
і більше нічого.
Приходили по ночі
зривали замущені голови
робили з них хрест-хризантем
а свої залишали вдома.
Приходили по ночі
дочекатись останньої краплі роси
що тікатиме млою
малою
ставала Земля на очах
а очі — тобою.
Приходили по ночі
не зберігши санскрит Синагог
і утративши мрію Великого Судного дня.
— Болієм — казали пророки.
— Ми вічною віров болієм.
Приходили по ночі
По псячих вчорашніх стежках
— А нащо — питали отці —
сплюндрований пращур?
— А нащо — питали отці —
скривавлений вирій?
Летіти вертати чи впасти
на ранені крила…
… і пастор
ховатиме книги
як паску
ділитиме тіло
і паству
на чорне і біле…
………………………………………………
Приходили по ночі
як відірвані діти Землі
до попелу церкви
щоб вмерти.
Та смерть не приймала у гості
З
А
М
Р
І
Я
Н
И
Х
С
М
Е
Р
Т
Ю.
***
© Іван Бойчук. Всі права застережені.