Грицько ЧУПРИНКА

ОСІННІЙ ДОЩ

Усміх пославши в останнім промінні,
   Згинуло радісне літо;
Дощик уїдливий, дощик осінній
   Сіється, наче крізь сито.

Сонце не вийде, не виглянуть зорі,
   Мов поховались в будівлі;
Сіється, сиплеться дощик надворі,
   Падає, капає з крівлі.

Сиплеться дощик, як з прірви безодні;
   Стелються сиві тумани,
Сумно схилились дерева холодні,
   Мокнуть діброви й поляни.

Вгору туман піднімається срібний,
   Хмарками-смужками в'ється;
Дощик осінній, уїдливий, дрібний
   Падає, сиплеться, ллється.

***

Джерело: друковане видання.