Юрій БУРЯКІВЕЦЬ

* * *

Пустельно стало на мосту,
Вгорі ледь зорі пломеніють.
Про що ти мрієш в пору ту,
Коли за вербами темніє?
Полине з гаю вітра свист,
Щось згублене згадав і кличе.
Життя цікавий має зміст,
Лягає смутком на обличчя.
В мовчанні будемо стоять,
Калини шум тебе зворушить,
І покладе свою печать
Ясне безсмертя нам на душі.

1943