|
о. Петро Сагайдачний ЗАСЛУЖЕНИЙ ЮВІЛЕЙ
Юрій Буряківець 26-го квітня ц.р. відзначив свій подвійний ювілей: 70-ліття з дня народження та 50-ліття літературної творчости. Ми ж, адепти його творів, в цей урочистий день наше привітання і нашу пошану спрамовуємо на славу Божу і на честь ювілята. Наша молитва і наша слава Богові за 70 років життя ювілята і за щедрі обдарування великими здібностями мистецького слова, за силу енерґії і наполегливости в роботі, про що міг би сказати скромними словами великого Франка: „Невелику я ниву зорав, та за плугом ніколи не спав”. Юрій Буряківець народився на світ Божий 26-го квітня 1922 року в родині службовців Дмитра і Марії Буряківців на київському поліссі в місті Чорнобилі, біля самісіньких вод ріки Прип'яті. З ранніх літ прокинувся інтелект та бажання вчитися, і малий Юрко шестирічною дитиною, без протекції батьків і без уваги на тогочасні вимоги прийому до школи не раніше семирічного віку, знайшов шлях до школи, де обачний вчитель записав Юрка до першої кляси. Але вчитися йому в тій школі довелось недовго, бо старші хлопці з чужого кутка перестрівали його, кепкували з нього, що він такий малий, і били його та забирали книжки і зошити. Незабаром, в 1929 році, родина переїхала до Києва, де малий Юрко відвідує київські школи. Там же в липні 1941 року закінчив середню школу. Перші вірші почав писати в 14 років. Був членом гуртка молодих поетів та прозаїків при київському Палаці піонерів та жовтенят. Пізніше мрія бути письменником поволі здійснювалася і вже в 1943 році Юрій Буряківець стає членом Спілки українських письменників у Львові, 1947 року — членом Спілки українських письменників і журналістів у Авґзбурзі, Німеччина, а в червні 1969 року — членом Об'єднання Українських Письменників „Слово” в Ню Йорку. За німецької окупації України Буряківець працює матросом та шкіпером у Дніпровській торговельній фльотилії. Коли наближався фронт, в числі багатьох остарбайтерів він опинився на сільськогосподарській праці в Баварії, Німеччина. Після закінчення війни в 1945 році студіював в Українському Вільному Університеті в Мюнхені. На еміґрації вірші та поеми Юрія Буряківця часто друкувалися на сторінках „Фенікса”, „Визвольного Шляху” та „Світання”, а його есеї часто з'являлися в часописах „Вільний Світ”, „Новий Шлях” та „Українські Вісті”. Тут подаємо в хронолоґічному порядку твори поета, що вийшли друком: „Слово про Україну” — збірка поезій, Ауґсбурґ, 1946 рік, „До вершин Духа” — збірка поезій, Ауґзбурґ, 1948 р., „Зірниці” — збірка поезій, видана в 1950 році також в Ауґзбурзі, Баварія. Багато строф з цих поезій претендують бути справжніми афоризмами, наприклад: Тільки те право — собою нам бути,
(„Земля”, Київ, 1943) Я за те караюсь, що колись
(„Соняшні краї”, 1947) Переїхавши влітку 1949 року до Ню Йорку, Юрій Буряківець працював фізично та одночасно продовжував навчання. Він вчився в Дебюцькому університеті, в Аліянс коледжі та в Пенсильвенському університеті в Філядельфії, де в липні 1960 року успішно закінчив високі студії зі званням маґістра філософії. В 1955 році появилася чергова Буряківцева книга поезій під назвою „Виноградник” (Буенос Айрес, Арґентина), а на нею роман-епопея в двох томах „Нездоланні” (1963, Ню Джерзі, ЗСА). Пізніше, 1967 року в Ню Йорку була надрукована книга поезій та поем „Серця палкого тепло”. А далі появилися книжки: в 1970 році — роман „Пашпорт на Україну”, в 1971 — поетичний твір „Листки соняшника”, в 1972 — роман „Право на велику дорогу”, в 1974 — „Перелоги”, в 1977 — роман „Ластів'їною трасою”. За нею побачив світ в 1982 році „Рум'яний Влес”, в 1984 — „Мого життя межінь”. В 1985 році у видавництві „Вільна Думка” з'являється книга поезій та поем під назвою „Рідного краю галузка”. В 1987 році в Ню Йорку виходить книга „Співучі дощечки”. Після неї другим виданням в 1989 році виходить роман „Ластів'їною трасою”, а в 1990 — роман „Право на велику дорогу”. Влітку 1991 року Юрій Буряківець перевидає два томи в одній книзі — роман-епопею „Нездоланні”, що обіймає післяреволюційні події визвольних змагань 1918—19 років та Другу світову війну. Дуже поважна книга, значення якої для української літератури не можна переоцінити. Юрій Буряківець є дуже продуктивним письменником на еміґрації. Талант і письменницька одержимість ставлять його на видатне місце серед українських поетів у вільному світі. Видатний він своєю самобутністю, багатою мовою, картинністю образів, ориґінальним стилем і многогранністю творчости. Серед літературної еліти на еміґрації творчість Буряківця високо оцінює академік проф. Петро Одарченко: „Твори Юрія Буряківця будуть читати в Україні по селах і містах”. Поет Василь Барка, зважаючи на філософську забарвленість творів Буряківця, окреслює його творчість, як „віддзеркалення сутности життя у вищій дійсьності”. Д-р Роман Кухар дає високу оцінку поетичній творчості Юрія Буряківця: „Поетичний хист Юрія Буряківця безсумнівний. Його чуттєва, забарвлена філософськими роздумами творчість, пройняти духом глибокого патріотизму, снагою та впевненим змістовним унапрямленням”. Сьогодні, з нагоди ювілею 50-ліття літературної творчости і 70-ліття з дня народження, вдячні любителя творчости Юрія Буряківця сердечно вітають свого співця київського Полісся і поздоровляють: здоров був, коханець Муз! Живи іще довгі роки і співай! Нехай пісня Твоя ллється і лунає на всю Україну — від синього Дону до сивих Карпат! *** |