Йосип БРОДСЬКИЙ (в перекладі В. Ляшкевича)

POST AETATEM NOSTRAM

ІІІ

Покинутий хлопчинкою голяр
утупивсь мовчки в дзеркало — напевно,
сумуючи за ним і начисто забув
покриту милом голову клієнта.
"Мабуть, хлопчина більше не вернеться".

Клієнт тим часом лагідно дрімає
і бачить чисто грецькі сни:
з богами, з кифаредами, з борнею
в гімнасіях, де гострий запах поту
лоскоче ніздрі.

  Знявшись з стелі вниз,

велика муха, покружляв, сідає
на білу, густо вкриту милом щоку
заснулого й втопаючи у піні,
мов біднії пельтасти Ксенофонта
в снігах армянських, повагом повзе
через провали, виступи, щілини
до верху і, минувши жерло рота,
піднятись пнеться аж на самий ніс.

Грек відкриває жахне чорне око
і муха, звивши зі страху, злітає.

***