Андрій БОНДАР

* * *

ступай там де сухо де жовтень кістьми не лягав
листя встеляє небіжчицьки вутлі калюжі
з-під гумусу квилять буйтури суворі та дужі
а за шелом’янем як завше — ні зваб ні забав

ступай там де плаха де глави зимових предтеч
цілує в нестямі багряно-руда саломея
на божій землі де ні елліна ні іудея
спроквола сльота неприкаяну тишу пряде

ступай там де тихо де в руку печаль й самота
де вії важкі опустила сумна окарина
де осінь тебе наче юда цілує у спину
і в’язанку дров підкладає свята простота

***
За публікацією в журналі "Сучасність", № 7-8, 1998