Ірина Білик

ЗАБУЛА

Забула про те, як зорі гуляють,
Як роси ранкові
По осені тають.
У розквіті айстри,
За вітром тепло…
Забула давно,
Я забула давно.

Забула про все,
Про очі, що сяють,
Слова у безслів'ї,
Птахів, що кружляють,
Неспокій та радість,
Все те, що було…
Забула давно,
Я забула давно.

Не відаю я,
Та не знаю чому,
Все те, що забула —
Тобі віддаю.
Так просто забути,
Так просто про все,
Лише одного не забути тебе,
Лише одного не забути тебе,
Лише одного не забути ніколи тебе,
Лише одного не забути тебе.

***