Анна АХМАТОВА (в перекладі Едуарда Рахімкулова)

* * *

Ведуть коней табун пiд вудила,
Грив куделя блищить ворсяна.
О привабливе мiсто помилок,
Я тебе покохала – й сумна.

Дивна згадка: туга загортала
В передсмертну мене маячню.
Нинi я iграшковою стала,
Мов рожевий мiй друг какаду.

Щемом передчуття не стискає:
Глянь у вiчi на лакмус бiди.
Не люблю, коли сонце сiдає,
Вiтер з моря i слово “iди”.

***

Джерело: Едуард Рахімкулов.